- бити
- 1) (по чому, об / у що й без додатка — стукаючи, робити удари по чому-н., об що-н.), гамселити, гатити, гепати, гилити, калатати, дубасити, разити, молотити, у[в]даряти, бацати, стукати, тарахкати, бехати, лупати2) (кого — завдавати ударів кому-н.), побивати, тріскати, гамселити, гатити, гнітити, гепати, гилити, голомшити, гріти, давати, дубасити, дубцювати, духопелити, колошматити, товкти, товкмачити, лупити, лупцювати, банити, парити, молотити, періщити, катувати, репіжити, садити, чесати, чухрати, шкварити, шпарити, шмагати, мостити, хвоїти, хвористити, о(б)кладати, піддавати, огрівати, оперізувати, оперіщувати, сікти, заціджувати, кулачити, батожити, пужити, стусувати, тяти, тасувати, тузати, затинати, чубити, витягати, витягувати, шльопати
Словник синонімів української мови. 2014.